Вторник, 08.07.2025, 11:41

Интернет приложение к газете "Столичный Бизнес"

Каталог Бизнес статей и видеопортал новостей

Главная » Статьи » В Украине

В категории материалов: 95
Показано материалов: 11-20
Страницы: « 1 2 3 4 ... 9 10 »

Сортировать по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Журналистское расследование "Альфа-самец из гранитного карьера" проведенное коллегами в селе Крутнев Хмильницкого района с участием журналиста "Столичный бизнес"

В Украине | Просмотров: 375 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 03.12.2014 | Комментарии (0)

РЕЗОНАНСНІ СПРАВИ.
Бердичів. Справа Андрія Бабушка (Ст.115 ч.1 КК України).
Відеорепортаж В.Кравця "Терорист, який спав!" (Третя частина)
Судове засідання від 21.11.2014.

Ще на дану тему: Адвокат Ібрагім Татієв: "У країні, де немає чесних суддів, немає Бога!"
https://www.facebook.com/notes/ібрагім-татієв/у-країні-де-немає-чесних-суддів-немає-бога/715143628500757

В Украине | Просмотров: 401 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 01.12.2014 | Комментарии (0)

PolkovnikomnestanetВ состав журналистской группы вошли представители газет «Наша версия» и «Столичный бизнес», а также индустриального информационного агентства ИБ «Секьюрити ЮЭй»; глава милиции Ровенской области встречи со знающими журналистами, находящимися в Ровно, по надуманным причинам избегает.
По некоторой информации, стоимость украденного янтаря составляет около полумиллиона долларов.

В Украине | Просмотров: 368 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 30.11.2014 | Комментарии (0)

РЕЗОНАНСНІ СПРАВИ.
Бердичівський міскрайонний суд Житомирської обл.
Справа Жолудя А.Л. (ДТП)
Головуючий у справі (голова Бердичівського міськрайсуду) Заїка Геннадій .Михайлович постановою від 24.10.2014 року допустив мене до участі у справі в якості [другого] захисника підсудного.
Розпочав ознайомлення з матеріалами справи.

В Украине | Просмотров: 332 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 07.11.2014 | Комментарии (0)

 

 

 

 Всеукраїнський проект "Юридичні мандри". Справа Андрія Бабушка за ст.115 ч.1 Кримінального Кодексу України (умисне вбивство) м.Бердичів

В Украине | Просмотров: 333 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 22.10.2014 | Комментарии (0)

Как сообщил шеф-редактор газеты «Время» Петр Кобевко, его издание проиграло суд по иску обвиняемого в убийстве. Однако Рустам Агаларов согласился подписать с ответчиком мировое соглашение. По словам шеф-редактора, это соглашение будет подписано в ближайшее время.
 http://www.telekritika.ua/pravo/2014-06-26/95171

В Украине | Просмотров: 358 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 06.10.2014 | Комментарии (0)

Менеджеры проходной и убийство в Черновцах

 

– Вот тут два года назад убили человека, - заметил наш проводник, когда по моей просьбе вместе с телевизионной группой из «Нашей версии» мы приехали в загородный ресторан и выбрали себе столик.

 

Ресторан назывался «Графская усадьба»; он находился за пределами Черновцов в холмистой местности, с одной стороны окруженный лесом, а с другой – уводивший взгляд на местные красоты.

– А что делала охрана? – спросил я машинально, как индустриальный журналист, работающий в сфере охраны и безопасности.

Наш новый знакомый - трудяга городской криминальной хроники - начал увлечённо рассказывать обо всех перипетиях этого, как выяснилось, незаконченного дела. Забегая вперед, скажу, что черновицкое убийство вскрыло несколько явных и неявных городских «болячек», а журналистская братия в своих оценках ситуации разделилась в пропорции 50 на 50.

Итак, 1 апреля 2012 года около полуночи в «Графскую усадьбу» по просьбе своего кредитора, сотрудницы банка «Д», приехал Рустам Агаларов, молодой деятельный бизнесмен. На тот момент Рустама слегка подвел его зарубежный партнер, и он был вынужден отдавать долг частями. Насколько я понял, «дама-процентщица» за все время работы с Агаларовым заработала на нём около 120 тыс. долларов, и в данном случае речь шла о возврате остатка долга на гораздо меньшую сумму.

Т.е., Агаларов, видать, и не предполагал, что дама приедет на встречу не одна, а вместе с неработающим мастером спорта по самбо «С» и его приятелем «К».

Было бы опрометчиво думать, что «С», как бывший работник местного рынка, был особо щепетилен в отношениях с людьми. На «дело» он приехал «под градусом» и потребовал от своей жертвы, чтобы та срочно пригласила своих родственников с деньгами, золотишком и документами на право собственности. Мол, иначе всех «порешит». При этом он недвусмысленно показал бизнесмену спрятанный под курткой пистолет, и можно представить, как он деловито «мурчал», требуя срочно вернуть «бабки».

Минут через 40 в усадьбу на такси влетели брат и отец Рустама, и в результате прогнозированной потасовки с использованием различного небоевого оружия «С» получил ранение кухонным ножом, которое оказалось фатальным.

– На видео это всё хорошо видно?

– В том-то и дело, что нет! – журналист приподнялся со стула, как будто хотел восстановить попранную справедливость. – Всего на территории пять видеокамер, а в суде демонстрировалось видео, на котором есть «провалы» по времени и в 7, и в 10 минут.

 – И, конечно, не установили, кто сливал это видео с компьютера, и кто его монтировал?

– Там следствие полностью игнорировало имеющуюся в деле распечатку телефонных разговоров и смс-ок, чтобы определить, кто же кого пригласил на место преступления; не проверены показания сторон, не приглашены свидетели, не определены цели и мотивы убийства и прочее. Никого не интересовало и то, почему Рустам Агаларов, которого безбожно избили вымогатели, сам привез раненого спортсмена в больницу? В конце концов, бизнесмена просто «закрыли», и он 20 месяцев провел в следственном изоляторе.

Заходя на территорию усадьбы, я заметил, что у персонала охраны возле шлагбаума нет шевронов охранной фирмы. Вместо них на груди красовалась нашивка «охорона».

Ситуация знакомая, как говорится, до боли. Владельцы объектов, дабы удешевить свою охрану и не связываться с лицензированными охранными фирмами, оформляют в штат необученных «администраторов», «дежурных по залу» и даже «менеджеров проходной». Кто-то их гордо называет «Службой безопасности», не понимая, что у ребят нет процессуальных прав применять ни силу-силушку, ни спецсредства, ни фото-видеотехнику. На выходе из супермаркета они и сумку-то проверить не имеют права.

Трагедия в киевском «Караване» уж точно никого не научила.

В данном случае «охрана» около часа не реагировала на разговоры гостей на повышенных тонах и даже не вмешалась, когда прозвучали выстрелы и пролилась кровь.

Почувши постріли, я пішов дивитися телевізор. Такие показания дал охранник, который в тот вечер был на смене, - заметил наш спутник, добавив, что, если б не пагубное влечение «сторожа» к голубому экрану, убийства могло бы и не произойти.

Координационный совет МВД по взаимодействию ОВД с охранными предприятиями включает в себя и «службы безопасности субъектов хозяйствования». Но что-то я не припомню, чтобы на этих советах предметно обсуждались проблемы этих самых «служб безопасности». Можно предположить, что верхушке милиции важнее сохранить схему «охранного оброка», которым МВД намертво обложило Украину, чем помогать строить живую систему негосударственной безопасности.

Кстати, по видео. Охранная фирма, будь она на тот момент в усадьбе, была бы обязана в течение одного года хранить полученные видеоматериалы. И, глядишь, тогда бы не пришлось молодому отцу более полутора лет сидеть в тюрьме по недоказанному обвинению.

– А знаете что самое смешное? – спросил знающий журналист. – То, что руководство «Графской усадьбы» подало гражданский иск на Агаларова. Дескать, после того, как его избили на территории усадьбы, у них упали прибыли!

Вообще, в деле Агаларова свою роль, как я понял, сыграло даже не то, что брат и отец подозреваемого покинули Украину, а то, что Рустам – «не свой», он азербайджанец. Да, ему изменена мера пресечения, и сейчас он потихоньку восстанавливает свой бизнес, не на шутку помогает бойцам в зоне АТО, не думая никуда выезжать из Украины. Но вот беда – в Черновцах где-то прижился вирус ксенофобии, который нет-нет, да и проявится то ли в газетной статье, то ли в работе суда и прокуратуры.

По крайней мере, так я понял ситуацию, которую за обедом поведал нам коллега.

 

 

Уходя из усадьбы, я попросил коллег из «Нашей версии» заснять «менеджеров проходной» и подумал, как бы в Киеве поднять вопрос, чтобы места с массовым пребыванием людей охранялись не этими случайными людьми, а обученными профессиональными охранниками.

Разве мы не заслуживаем того, чтобы чувствовать себя в безопасности, когда ходим в загородные рестораны?

В Украине | Просмотров: 724 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 10.09.2014 | Комментарии (1)

 
Не можеш переконати – пробач
Рустам Агаларов на прес-конференції «Журналісти проти фактів?» (фото Ксенії Кравцової)

Підприємець Рустам Агаларов відмовився від присудженої йому компенсації моральної шкоди, завданої наклепом, у сумі 20 тис. гривень.

 
Два роки у місцевій пресі його називали вбивцею з легкої руки патріарха буковинської журналістики В’ячеслава Мигалюка. Але 27 серпня 2014 року Апеляційний суд Чернівецької області за заявою Агаларова скасував рішення суду першої інстанції у зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог до газети «Буковина» і закрив провадження у справі.
 
 
 
У статті «Убивць із Азербайджану випустили на волю», яку написав Мигалюк, йшлося про те, що в ніч на 1 квітня 2012 року на території ресторану «Графська садиба» Рустам Агаларов у змові з братом та батьком убив дзюдоїста Олександра Савку. Стаття проникнута ненавистю до азербайджанців, її зловонням тхне від кожного рядка: «жест озвірілих азербайджанців», «злочинна азербайджанська сім’я Агаларових»...
 
За логікою Мигалюка, правоохоронні органи мали давно розстріляти в якомусь підвалі «злочинну азербайджанську сім’ю»; чому ж цього не зроблено?  Бо, мовляв, всі судді, прокурори, міліціонери куплені! Один тільки непідкупний Мигалюк веде нерівний бій з ордами «озвірілих азербайджанців», які окупували Буковину. Втім, ні! Мигалюк не один. Ще кілька «буковинських красенів» одночасно з ним почали анонімно висловлюватися про своє ставлення до «чорнож..пих» у коментарях під всіма новинами про суд над Агаларовим...
 
Даремно Рустам Агаларов намагався переконати журналістів, що його навіть не обвинувачують у заподіянні смерті Савці. Що Савка сам добряче побив і ледве не вбив його. Що тільки втручання родичів врятувало його від смерті, коли Савка душив його, непритомного від побоїв, на багажнику його автівки. Журналісти свій вирок винесли. А от суди першої та апеляційної інстанції визнали, що вина Агаларова не доведена. Справу повернули на додаткове розслідування. Мигалюку з «однодумцями» це не завадило твердити й далі, що Агаларов є вбивцею.
 
Ситуацію ускладнювало те, що жанр судового репортажу в Україні майже мертвий. Годі чекати від сучасних ЗМІ таких самих детальних, як робилося сто років тому, переказів виступів представників обвинувачення і захисту, рішення суду та висловленої суддями мотивації. Зараз журналісти самі схильні виносити вироки, замість того щоб переказати виступи сторін в суді. Адже Рустам Агаларов детально розповів на відкритому судовому засіданні, що він приїхав на зустріч у «Графській садибі», аби виплатити чергову частину боргу. Там для нього підготували пастку. Йому погрожували, били, примусили зателефонувати родичам і просити їх привезти викуп, значно більший за суму боргу. Поки родичі їхали, над ним продовжували знущатися. Він спробував захищатися. Савка розізлився, притиснув його до багажника машини, побив кулаками і почав душити. У цей момент він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, Савка вже був поранений. Агаларов відвіз Савку до лікарні, сам пішов лікуватися у травмпункт. Родичі залишили його у травмпункті та більше не виходили на зв’язок. Невдовзі стало відомо, що Савка помер, а Рустама Агаларова арештували і пред’явили йому обвинувачення у вбивстві.
 
Історію подій у його викладі на цей час опублікували тільки газети «Час» та «Правдошукач» та ще показали по каналу «Інтер» у передачі «Стосується кожного». І це приклади об’єктивної журналістики. Які б висновки не робили самі для себе журналісти, готуючи ці публікації та цю передачу, вони зуміли донести до своєї аудиторії версії обвинувачення та захисту і рішення суду. Інші, схоже, так і не зрозуміли, що робити інакше та виносити вироки на газетних шпальтах і незаконно, і принизливо по відношенню до читача, якого годують «чорнухою». Але переконати колег в тому, що вони не праві, мені не вдалося. Агаларову теж не вдалося. І він вчинив мудро та великодушно, коли вирішив не карати газетярів за брехню.
 
 
 
 
 
У своїй заяві про відмову від позовних вимог Агаларов зазначив, що у цей тяжкий для України час він не хоче порушувати єдність суспільства, конфліктуючи з пресою. Що грошей йому не треба, а потрібна справедливість. Що в газеті «Буковина» було опубліковано резолютивну частину рішення Першотравневого суду м. Чернівці про зобов’язання газети спростувати недостовірну інформацію. Але ця публікація «не стала моментом істини», оскільки насправді рішення суду не виконано: не опубліковано його версію подій.
 
 
 
Редактор газети «Буковина» Анатолій Ісак назвав таку аргументацію «слабкою». Навіть після благородного вчинку Агаларова він не висловлює жодного каяття щодо появи на шпальтах газети «Буковина» однобокої та расистської статті Мигалюка.
 
Помилково вважаючи високоморальний чин прощення проявом «слабкості», пан Ісак, схоже, не збирається добровільно виконувати і рішення суду про публікацію відповіді Агаларова на ганебний пасквіль – навіть після того, як касаційну скаргу на це рішення просто не прийняли до розгляду
 
Можна було б сказати, що Бог йому суддя. Але, слава Богу, є ще виконавча служба. І є стаття в Кримінальному кодексі України за умисне невиконання рішення суду. Цікаво, що скаже пан Ісак, коли йому доведеться витратити ті самі десятки тисяч гривень на адвокатів у разі, якщо впертість та невдячність приведе його прямо до лави підсудних?
 
А може, він і правий, що не боїться покривати дрібні пакощі наклепників. Великодушна відмова Рустама Агаларова від стягнення відшкодування за винятково нахабний наклеп свідчить про те, що підприємець вирішив сконцентрувати всі зусилля на своєму ділі, розбудовувати вітчизняну економіку і не звертати увагу на метушню дрібних пакосників. Люди не дурні, самі розберуться, де правда, коли вже так багато слів сказано і написано про цю кримінальну справу.
В Украине | Просмотров: 433 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 02.09.2014 | Комментарии (0)

27 серпня 2014 року в Чернівцях завершився Апеляційний суд проти газети «Буковина» та журналіста В’ячеслава Мигалюка.
 Рустам Агаларов відмовився від відшкодування моральної шкоди з газети "Буковина" завданої поширенням недостовірних відомостей.
 До цього була заява від Рустама Агаларова в газеті buknews.com.ua 

В Украине | Просмотров: 463 | Author: Виктор | Добавил: KVN76 | Дата: 01.09.2014 | Комментарии (0)

Форма входа
Категории раздела
Бизнес статьи [6] ДЕНЬГИ [9]
В Украине [95] Столица [26]
Видеопортал новостей [10]
Поиск
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 10
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0