У славнозвісному 2014 році, коли все в країні було складним і нестабільним, група підозрілих типів вирішили прибрати до рук квартири в одній столичній новобудівлі, що знаходиться в центрі міста. Просто зухвало взяли і винесли з офісу управителя всі документи інвесторів.
Через певний час забудовник повернув собі свої права на подальшу діяльність на цьому об’єкті, але інвесторам довелось свої права відновлювати у суді. Однією з інвесторів була пані Лідія, про яку і поведемо далі розмову.
У 2016 році Лідія, за рекомендацією свого рідного брата, заочно уклала договір з адвокатом Савченко Віктором Івановичем і передала через брата оригінали документів на квартиру, на яку так довго чекала і в яку вклала всі свої кошти. Так як жінка взагалі не розумілась, що і як їй робити і як повернути свої права на квартиру, вона була впевнена, що професіональний адвокат допоможе їй. Підписавши адвокатський договір та позовну заяву, вона подальші справи довірила людям, яким довіряла – братові та адвокатові.
На жаль, у 2017 році брат Лідії раптово помирає. Розгублена Лідія звернулась у Шевченківський суд, де ознайомилась зі своєю справою і в той же час, за допомогою зятя, знайшла контакти адвоката, який вів її справу. Жінка не має юридичної освіти і не розуміється у ведені справ, про що не міг не знати адвокат. Викликавши довіру у своєї клієнтки, він упевнився, що жодних документів на квартиру та не має і запропонував їй ці документи відновити.
Нагадуємо, що у 2016 році інвестор Лідія передала ці документи через брата адвокатові, про що той ну ніяк не міг забути! Схему відновлення документів адвокат запропонував просту – він надрукує текст і поставить «липові» печаті на цьому документі. А щоб процес був швидким і з мінімальним втручанням Лідії, яка працює у школі та має щільний робочий графік, попросив надати Лідію декілька чистих аркушів паперу з підписом. Мовляв, саме на них він підготує необхідні документи і надасть Лідії.
Через деякий час після того, як він отримав пусті папірці з підписом інвесторки Лідії, адвокат повідомив, що на цю квартиру, виявляється, ще один претендент заявив свої права. Мовляв, цій людині особисто Лідія передала майнові права на квартиру майже рік назад та навіть отримала гроші! Зрозуміло, що підпис на документах про передачу цих прав повністю співпадав з підписом Лідії, адже вона особисто підписала чисті аркуши, довірившись адвокатові!
Не гаючи часу, новий претендент подав позов у суд про визнання його прав на цю квартиру, а Лідія та її родина залишились ошуканими. Цікавим збігом виявилось те, що адвокатом новоявленого претендента на квартиру є… хто б ви думали? - Савченко Віктор Іванович! Але збіг це чи хитро спланована афера – ось у цьому потрібно розібратися у найкоротший час.
Заяви на адвоката Савченка Віктора Івановича про шахрайство та підробку документів вже направлені до правоохоронних органів, а ми цим зверненням застерігаємо вас: і серед адвокатів можуть бути шахраї! І тепер у словнику разом з поняттям «чорні ріелтори» з’явилося почесне звання «чорний адвокат».
Редакція газети пропонує адвокатові, прізвище якого згадано, висловити свою позицію з даних подій.
Цей концертний проект родини "Самоцвіти", який завітав до міста Перемишль, збагатив артистичну та творчу змістовність Казімірського Замку та дозволить пізнати серце культури нашого східного сусіда завдяки виступам дітей та юнацтва.
Історія з банкрутством, та фактичним знищенням золотоносного рудника в Мужієво (Береговський район, Закарпатської області) днями отримала продовження. Намагання групи людей, близьких до колишнього президента України В.Януковича витіснити з числа кредиторів ТОВ ”Закарпатполіметали” справжніх інвесторів (сума інвестицій визнана судом сягає 5 млн. Доларів) зійшли нанівець. Суддівська колегія під головуванням судді Катеринчук Л.Й. залишила касаційну скаргу ліквідатора Гусара без задоволення.
- Що це означає для інвесторів? – коментує ситуацію представник “Закарпатполіметалів” Володимир Гуртовий – це те, що реформи в суді повільно, але відбуваються. Навіть журналісти, присутні на суді спробували аплодувати професійному і зваженому підходу суду до вивчення матеріалів справи і ведення засідання. Не остання заслуга в забезпеченні прозорості судочинства належить і голові суду Богдану Львову. Багато “мертвих” за часів Януковича справ сьогодні мають переспективу на фахове і усебічне вивчення, та прийняття справедливих рішень
В судове засідання у справі [померлого] Помазана С.С. під головуванням судді Чішман Лариси Миколаївни нарешті з’явився адвокат скаржника, який не заявив жодних клопотань і був готовий до розгляду справи. Навіть побалував своєю присутністю сам скаржник Іванов О.С.. Радісний вигляд скаржника та його адвоката ще до початку судового розгляду видавало його знання про скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором Житомирської області. Судді не було вибору, як винести відповідну ухвалу про закриття провадження за скаргою Іванова. Скаржник добився свого.
10 березня 2017 року відбулось чергове засідання у Богунському районному суді м. Житомира під головуванням судді Лариси Чішман. Рейдер Олексій Іванов продовжив затягувати судовий розгляд своєї ж скарги шляхом залучення третього адвоката. В день засідання суду Іванов уклав договір з новим адвокатом, не припиняючи відноси з двома попередніми. Дана тактика обурила навіть слідчого суддю, яка зробила зауваження. Яку ж підставу для перенесення наступного судового засідання придумає Іванов?
В 1997 році Кооперативний консервний завод "Прогрес" (власником та керівником якої по сьогодні є Олексій Іванов) та Радгосп "Рубежівський" уклали договір про співробітництво, за яким у відання Прогресу було передано консервний цех, розташований в селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району
На початку 1999 року, Арбітражний суд Херсонської області своїм рішенням розірвав даний договір. Рішення ніхто не оскаржив, воно вступило в силу, а Прогрес так і не набув права власності на консервний цех, однак продовжив ним користуватись.
В кінці 1999 року КСП "Агрофірма "Рубежівська" (правонаступник радгоспу) за заявами багатьох кредиторів, у тому числі податкових та пенсійних органів, було визнано банкрутом та розпочато процедуру ліквідації.
З цього часу і розпочались намагання Олексія Іванова прибрати до своїх рук те, що йому по праву не належить.
В 2001 році Іванов зареєстрував в БТІ право власності на консервний цех за Прогресом і це при тому, що жодних прав на нього не було, а єдиний договір про співробітництво був розірваний судом.
Потім перепродав цех до іншого приватного підприємства "Прогрес-Т". А коли дана класична рейдерська схема не спрацювала - пішов шляхом обвинувачення вже нового керівника КСП "Агрофірма "Рубежівська" Сергія Помазана у вчиненні надуманих злочинів. Щоб з допомогою потрібних рішень продовжити користуватись чужим майном.
Повертаючись до судового засідання 10 жовтня 2016 року, адвокат померлого Сергія Промазана зазначив про те, що Олексій Іванов взагалі не є потерпілим у справі, оскільки ніколи не був власником консервного цеху, а тому йому не могла бути завдана будь-яка шкода.
Правоохоронні органи, маючи стільки матеріалу щодо незаконних дій Іванова, вже б давно мали порушити відносно нього кримінальну справу, але віз і нині там. http://marisaignat.blogspot.com/2016/...
У Богунському районному суді міста Житомир відбулось судове засідання за скаргою Іванова О.С. на дії слідчого прокурора щодо закриття кримінального провадження у справі [померлого] Помазана С.С. головуючий у справі суддя Стрілецька О.В.
Під час засідання стало відомо, що прокурор задіяний у іншому судовому засіданні та відсутні витребувані судом матеріали кримінального провадження на постанову про закриття якого скаржиття Іванов О.С.
Суддя пропонує перенести слухання справи на інший день. Визначає строки. Іванов повідомляє, що він їде відпочивати у санаторій, та без ньогу не є можливим розглядати справу, тому що він знає яке рішення прийме суд та що прокурори злодії і він це може довести.
Отже, наступне судове засідання призначено на 10.10.2016 року. Чи справдяться вангування Іванова?
